Мінімальне замовлення рибок: 1000 ₴
- Самовивіз з відділення "Нової Пошти" у теплий період року
- Самовивіз зі складу в Харкові, Аерокосмічний проспект, 179
- Самовивіз із магазину у Львові, ТК Шувар, Червоної Калини, 36
- Безготівкова оплата для фізичних та юридичних осіб без ПДВ
- Живий товар відправляється за 100% передоплатою
- Ми гарантуємо, що Ви отримаєте здорових тварин або ми повернемо Вам гроші!
Синодонтіс багатоплямистий, або сом-Зозуля (Synodontis multipunctatus) - прісноводна рибка з сімейства Перістоусих сомів. Є ендеміком озера Танганьїка у Центральній Африці. Також відомий під назвою синодонтіс далматин за характерні темні плями, розкидані по всьому тілу. Зозуляю соміка прозвали за незвичайний спосіб розмноження: самки підкидають свою ікру іншим видам риб, які, нічого не підозрюючи, доглядають чужого потомства. Таке явище зветься паразитичний нерест.
Звичайний розмір синодонтіс багатоплямистого - близько 15 см, хоча в природі були зареєстровані й більші особини. Тіло у рибки кремезне, трохи витягнуте в довжину. На голові розташовані пара великих очей і нижній рот із трьома парами чутливих вусиків, які дозволяють цим тваринам відшукувати їжу в сутінках.
Спинний плавець відносно невеликий, трикутної форми, хвостовий – дволопатевий. Є виражений жировий плавець. Основне забарвлення тіла світло-жовте. На боках і спинці розкидані численні темні плями, при цьому на голові меншого розміру, але розташовані частіше. Лопаті хвостового плавця має окантовку із широких чорних смуг.
Самці синодонтису зозулі мають яскравіше забарвлення і стрункіше тіло, їх спинний плавець вище. Але варто відзначити, що статевої зрілості рибки досягають у віці близько 2 років, до цього часу визначення статі може спричинити значні труднощі.
Тривалість життя у домашніх умовах досягає 15 років.
Багатоплямистий синодонтис зустрічається лише в озері Танганьїка. Воно розташоване в Центральній Африці та має тектонічне походження. Типові біотопи озера - піщані субстрати впереміш зі скельними породами. У цьому практично повністю відсутня водна рослинність. Рибки збиваються у великі зграйки та плавають у пошуках їжі біля дна.
Для синодонтісів зозул знадобиться акваріум від 100 літрів. Найкраще утримувати їх невеликими групами із 3-5 особин. На дно слід укласти піщаний ґрунт, він підходить найкраще, тому що не травмує ніжних вусиків сомиків. Як декорації відмінно підійдуть нагромадження каменів, що утворюють печери та гроти. Але не забудьте залишити вільний простір для плавання. Живі рослини найчастіше використовують.
З обладнання потрібно продуктивний зовнішній фільтр, система аерації й терморегулятор, адже рибки віддають перевагу теплій воді. Освітлення не повинно бути дуже яскравим, інакше синодонтиси постійно ховатимуться і випливатимуть лише ночами. Для створення штучного затінення можна скористатися плаваючими рослинами (пистія, річчя, роголістник).
Щотижня потрібно замінювати 20% води на свіжу. Зверніть увагу, що водопровідна вода часто містить небезпечні для риб сполуки, такі як хлор та важкі метали. Оптимальні параметри води для утримання: Т=24-28°С, pH=7,5-8,5, GH=15-35.
Утримувати синодонтіс можна з будь-якими рибками подібного розміру. Не підсаджуйте до них дрібні види, які можуть поміститися сомикам у рот, – вони швидко з'їдять.
Ідеальними сусідами для синодонтісів зозулів є цихліди африканських озер Танганьїка та Малаві, особливо види, що виношують своїх мальків у роті. Слушними співмешканцями стануть фронтози, лампрологуси, лабідохроміси, меланохроміси, аулонокари, псевдотрофеуси, блакитні дельфіни, юлідохроміси та ін.
Сомики зозулі невибагливі у сфері харчування мешканці акваріума. Вони всеїдні та із задоволенням приймають якісні сухі корми. Краще вибирати тонучі таблетки з додатковим вмістом рослинних компонентів. Годувати рибок бажано один раз на день увечері після вимкнення світла в акваріумі. Апетит у них хороший, тому стежте, щоб сомики не переїли.
Процес розмноження синодонтису зозулі в домашніх умовах не можна назвати дуже простим, зате він неймовірно цікавий для спостереження. Головна складність полягає в тому, що рибки повинні підкинути свою ікру цихлідам, які виношують своє потомство у роті. Тому необхідно, по суті, синхронізувати два нерестові процеси – у цихлід та у сомиків.
Як не дивно, але більше шансів отримати потомство синодонтісів з'являється при їх утриманні з цихлідами озера Малаві. Справа в тому, що багато видів танганьїкських цихлід інстинктивно «відчують» присутність сомиків «паразитів» в акваріумі, тому уникають нересту в таких умовах. А малавійські цихліди, які в природі ніколи не зустрічалися із синодонтисами, не звертають на них увагу.
Для нересту знадобиться окремий акваріум. Він повинен містити купи каміння, керамічні горщики. Як види господарів чудово підійдуть малавійські цихліди групи Мбуна, а також аулонокари, хаплохроміси, астатотиляпії та ін.
Самці синодонтісів уважно стежать за поведінкою цихлід, і коли у них починаються шлюбні ігри, запрошують самку до нересту. Якщо вона буде готова, сомики починають відкладати та запліднювати яйця там, де це роблять цихліди. При цьому зозулі намагаються з'їсти якнайбільше яєць господаря. Це непростий процес, адже цихліди активно охороняють свою територію, і грабіжникам доводиться робити кілька підходів.
В результаті частина ікри сомиків все ж таки потрапляє в ротову порожнину самок цихлід, де і відбувається подальша інкубація. Але ікра синодонтісів зозулі розвивається значно швидше, на світ з'являються мальки, які в свою чергу швидко розправляються з икринками цихлід. Самка цихліди, що нічого не підозрює, продовжує охороняти мальків, як своїх власних.
Варто зазначити, що нерестовий паразитизм – лише одна з форм розмноження сомиків. На думку вчених, така стратегія розмноження є кращою, але не обов'язковою. Загалом ікра синодонтісів може розвиватися і без господаря.
Вас можуть зацікавити
Головна
Кабінет
Обране
Кошик